Євсєєва Марія Василівна

Резюме

Кандидат хімічних наук, доцент, стипендіат Кабінету Міністрів України, Соросівський лауреат

Навчання та спеціалізація:
1980 - 1985 рр. – студент Кишинівського державного університету. Спеціальність – хімія, кваліфікація – хімік, викладач хімії. Диплом ИВ №961115.
1987 - 1990 рр. – аспірант кафедри неорганічної хімії Молдавського державного університету (м. Кишинів).
В 1990 р. захистила дисертацію «Гетерометалеві р-, d- або f-елементвмісні діоксимати та ацетилацетолати кобальту, нікелю і міді» і здобула вчений ступінь кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 – Неорганічна хімія. Науковий керівник д.х.н., професор, заслужений діяч науки і техніки р. Молдова, Лауреат Державної премії р. Молдова – Самусь Н. М. Диплом кандидата наук КД № 040471.

Виробнича діяльність:
1985 - 1987 рр. – інженер відділу розробки друкованих плат Кишинівського філіалу Науково-дослідного центру електронно-обчислювальної техніки. 
1987 - 1991 рр. – старший науковий співробітник спільного підприємства «Молд. Із» м.Кишинів. 
1992 - провідний інженер-конструктор Науково-дослідного інституту індикаторних приладів «Гелій», м. Вінниця. 
З 05.09.1992 р. – старший викладач кафедри хімії Вінницького політехнічного інституту.
З 1994 р. – доцент кафедри хімії та хімічної технології Вінницького національного технічного університету.

Вчені звання:
З 01.03.2001 р. – доцент кафедри хімії та екологічної безпеки ВНТУ; диплом ДЦ №001670.

Міжнародні премії і гранти:
1996 р. – індивідуальний грант за наукову діяльність фонду Дж. Сороса.
1995 - 1997 р. – стипендіат Кабінету Міністрів України.

Область наукових інтересів:
Синтез та властивості гетерометалевих комплексних сполук. Отримання та фізико-хімічні властивості продуктів піролізу гетерометалевих комплексних сполук. Напівпровідники та високотемпературні надпровідники структури перовскіту. Комплексні сполуки з N-, O-, S- вмісними органічними лігандами, як вторинна технічна сировина.

Публікації:
Є автором понад 90 наукових праць.
З них: 2 навчальних посібники (гриф МОНУ), 8 навчальних посібників (гриф ВНТУ), 4 методичних вказівки, 2 монографії, 27 наукових статей у фахових виданнях; 15 авторських свідоцтв СРСР і патентів України, 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, понад 30 тез доповідей на науково-технічних конференціях.